фінансово-правові норми

Юридична норма –

• початкова частка права, яка становить обов’язковий, формально визначений припис, що виходить від держави та нею охороняється, який є державним регулятором суспільних відносин. Досліджуючи системну побудову фінансово-правової галузі, варто враховувати, що її основною ланкою є фінансово-правова норма. Саме з таких позицій юридичну норму розглядають як первинний елемент системи права. Використовуючи цю конструкцію, потім і будуються інші, більші угруповання: інститути, підгалузі, галузі.

• це загальнообов’язкові приписи компетентних державних органів з приводу мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів, які виражені в категоричній формі й забезпечені примусовою силою держави.

• внутрішня будова, складові частини (елементи) не відрізняються від структури норм інших галузей права, але в їх складових частинах відображаються особливості суспільних відносин, які ними регулюються. До неї входять гіпотези, диспозиції і санкції

• містить указівки на невигідні для її порушника наслідки. За порушення фінансового законодавства застосовуються дисциплінарні, адміністративні і кримінальні заходи. Але до порушників фінансової дисципліни застосовуються ще й специфічні заходи – фінансові

Юридичний акт –

• це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. У фінансових правовідносинах, як і у всіх видах правовідносин, юридичні факти поділяються на дії і події.

• це правомірна дія суб’єкта фінансових правовідносин, з якою пов’язані юридичні наслідки;

• це правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки через факт вольової дії;

• можуть бути виражені, наприклад, у спонсорських унесках на фінансування якихось необхідних для держави або органів місцевого самоврядування потреб

правомірні дії поділяються на

• ідивідуальні акти

• політичні вчинки

• загальні акти

фінансові правовідносини

• можуть бути виражені, наприклад, у спонсорських унесках на фінансування якихось необхідних для держави або органів місцевого самоврядування потреб

• це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав і обов’язків, що реалізують приписи цих норм щодо утворення, розподілу й використання фондів грошових коштів, необхідних для функціонування держави та її місцевих утворень

• є юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансовоправових відносин. Суб’єкт фінансового права – це особа, учасник фінансових відносин, яка за своїми особливостями фактично може бути носієм суб’єктивних прав і обов’язків

правосуб'єктність охоплює два елементи

• правоздатність

• дієздатність

• деліктоздатність

• первоздатність

юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть бути учасниками фінансово-правових відносин, а суб’єкт фінансових відносин – це реальний учасник правових відносин. Суб’єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення; юридичні особи: підприємства і організації.

• Суб’єктами фінансово-правових відносин

• Cуб’єкти фінансового права

• колективні суб'єкти

Президент України

• входить вирішення загальних фінансових питань, що забезпечують комплексний економічний та соціальний розвиток, формування збалансованого ринкового господарства на відповідній території

• у галузі керівництва фінансовою діяльністю відноситься наступне: забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробка проекту Закону про Державний бюджет України; забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України; подання Верховній Раді звіту про його виконання та ін

• глава держави наділений певними повноваженнями у сфері фінансової діяльності

• вироблення основних напрямів державної фінансової політики; формування та забезпечення виконання Державного бюджету України; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки; фінансове забезпечення державних гарантій з питань соціального захисту населення; створення державних фінансових резервів та низка інших.

активні учасники фінансових правовідносин, бо вони є платниками податків, користувачами банківських позичок, учасниками торгів на біржах тощо.

• Господарюючі суб’єкти юридичні особи

• президент України

• Кабмін

• Верховна Рада України

З огляду на ст. 67 Конституції України

• кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Отже, кожний громадянин є суб’єктом фінансового права і потенційно він може бути суб’єктом фінансових правовідносин. Кожний громадянин може бути носієм суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, він реально здатний брати участь у податкових та інших фінансових правовідносинах через приписи Конституції України

• приписано всім громадянам щороку подавати декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Подаючи декларацію про доходи, громадянин вступає у фінансові правовідносини з податковою адміністрацією

• Суб’єктами фінансового права виступають сімейні приватні підприємства, селянські господарства які є самостійними господарююч

Види фінансових норм

• зобов'язуючі

• забороняючі

• уповноважуючі

• вирішальні