Складне речення з різними видами зв'язку

. До складної синтаксичної конструкції з сурядним і підрядним зв’язком належить складне речення.

• Соломія не знала, як і коли це сталося,— втома і шум комишу приспали її.

• Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.

• Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.

• Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.

• Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

• Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

• Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

• Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє маленьке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тоненькій ряднині, у вогкім кутку.

До складної синтаксичної конструкції: "Якийсь зелений хаос крутився круг мене і хапав бричку за всі колеса а неба тут було так багато що очі тонули в нім як в морі та шукали за що б зачепитися (розділові знаки пропущено) - входить.

• Три частини.

• Чотири частини.

• П’ять частин.

• Шість частин.

До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.

• Зростала певність, що все скінчиться добре,— і Соломія зазнає ще щасливого життя.

• Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

• По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.

• Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.

• Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка лісу.

• Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.

• Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають, що дім порожній.

• У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

Речення: "Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і виглядала його з очеретів" - має:

• Сурядний і підрядний зв’язок.

• Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

• Безсполучниковий і сурядний зв’язок.

• Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне речення

• Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.

• Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.

• Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...

• Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.

Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.

• Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.

• Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.

• Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.

• Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.

До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так просто й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки пропущено) входить.

• Три частини.

• Чотири частини.

• П’ять частин.

• Шість частин.

До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.

• Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло.

• Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.

• На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.

• Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос...